|
|
||||||
|
Сільський голова |
ПІНЧУК Лідія Аркадіївна |
(04494) 5-66-16 |
||||
|
|
||||||
|
Секретар |
Шульга Ніна Василівна |
(04494) 25-2-84 |
||||
|
|
||||||
|
Землевпорядник |
Сахно Станіслав Михайлович |
(04494) 25-2-84 |
||||
|
|
||||||
|
Історична довідка |
Як містечко, Літки відоме ще з середньовіччя. Літописи називають 1128 р. Село було засноване удільним князем. Перша письмова згадка про Літки післятатарського періоду - як володіння князя Дмитра Сокири, подароване литовським князем Вітовтом, належить до 1392р. Літки були пов'язані з Остром і Остерським замком. Тут здавна живуть літківські бояри, літківська шляхта. За багаті землі, води, озера, ліси постійно йшли суперечки з монахами, князями. Уже у середньовіччі тут були розвинуті ремесла, працювали численні ремісничі цехи: ткачів, ковалів, мельників, бондарів, шевців, гончарів, різників, кравців, музик, пічників, рибалок. Вони були об'єднані в цехове церковне братство Святого Миколи Чудотворця, мали свої цехові символи й традиції. Тут при церкві збереглось і знамените Літківське Євангеліє. Ще більш давні традиції мало літківське чумацтво. У середні віки містечко називалось Великі Літки. Ці землі переважно належали різним київським монастирям. Майже сто років тут працювала велика монастирська гута. Сотні років функціонувала літківська ярмарка. У 1920 р. містечко підняло повстання проти регулярних частин Червоної Армії. Багато його учасників було репресовано. З 1924 р. і аж до наших часів працювала фабрика вишивальниць (в різні роки до чотирьох тисяч працюючих). Нині тут працює АТ Літківська швейна фабрика "Любич". Проживає в Літках 2629 чоловік. У Літках народився церковний подвижник, мадрівник, письменник Василь Тригорович Барський, добре знаний на Україні у XVIII столітті. До війни тут вчителював письменник Михайло Стельмах. Загальна площа землі в адмінмежах Літківської сільської ради - 4856,5 га. |
|||||
|
|
||||||
|
Символіка |
|
|||||
|
||||||